УДК 347.91/95

DOI 10.37749/2308-9639-2023-10(250)-6

М. О. Гетманцев, кандидат юридичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник лабораторії захисту суб’єктивних прав, відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України

ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО РЕЖИМУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ТА ЄДНОСТІ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

 У статті, шляхом виявлення суті процесуального режиму та його галузевих особливостей, що властиве цивільному процесуальному праву як галузі права, розкрито значення процесуального режиму у забезпеченні судового захисту та єдності судової практики.

Констатується, що правовий режим втілений у відповідній сукупності способів, засобів і прийомів відповідно, законодавець покликаний «настроювати» правові засоби на конкретний режим роботи, забезпечувати для учасників судового процесу сприятливий юридичний клімат. Процесуальний режим має нормативну основу, оскільки він характеризує правове регулювання цивільних процесуальних відносин і є однією із його сторін.

Правовий  режим цивільного процесуального права, як галузі права, розкривається завдяки правовому регулюванню як такому і безпосередньо сам впливає на таке регулювання, наповнюючи відповідні  способи, засоби, прийоми новим змістом.

Зауважується, що саме держава правовими засобами, які є наявні у процесуальному режимі, може забезпечити мету цивільного процесуального права загалом і мету цивільного судочинства зокрема, та сприяти, таким чином, забезпеченню  судового   захисту та єдності  судової практики.

Доводиться, що процесуальний режим створює умови для закріплення на законодавчому рівні механізму забезпечення єдності судової практики, яка спрямована на реалізацію цілої системи принципів цивільного процесуального права.

Процесуальний режим є результатом регулюючого впливу на цивільні процесуальні засоби, що в сукупності забезпечують належне функціонування цивільних процесуальних відносин з метою забезпечення реалізації бажаного соціального ефекту: створення умов для забезпечення передбаченої і закріпленої державою ідеальної моделі захисту прав людини  та її інтересів.

Ключові слова: правове регулювання, правовий режим, процесуальний режим, судова практика, єдність судової практики, судовий захист.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Базов В. П. Питання єдності судової практики в контексті європейського досвіду. Альманах права. Ціннісно-правові засади сучасних інтеграційних процесів в Україні. Випуск 6. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2015. с. 395–401.
  2. Вакарюк Л. В. Правові режими у трудовому праві України: монографія. Чернівці: «Видавничий дім «Родовід». 2018. 415 с.
  3. Георгієвський Ю. В. Політика «справедливого права» у судовій практиці. Право у сучасному політичному житті України: наук. вид. / кер. авт. кол. А. О. Селіванов. Київ: Логос, 2020. с. 132.
  4. Гетьманцев М. О. Поняття і ознаки процесуального режиму в цивільному судочинстві. Підприємництво, господарство і право. №8. 2022. с. 10–20.
  5. Гетьманцева Н. Д. Правове регулювання трудових відносин в сучасних умовах господарювання: дис. доктора юрид. наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення; КНУ ім. Тараса Шевченка. К., 2016. 481 с.
  6. Діденко Л. Суб’єкти як елемент цивільних процесуальних правовідносин. Юридичний вісник. 2021. №3. с. 55–61.
  7. Котовський М. С., Богатирьова М.О. Судовий механізм захисту прав і свобод людини і громадянина. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15342/%2 %9E..pdf?sequence=1&isAllowed=y.
  8. Пархоменко Н. М. Єдність судової практики як складова правового регулювання. Часопис Київського університету права. №3. с. 26–30.
  9. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду: постанова Пленуму Верховного суду України від 12. 06. 2009. №5.
  10. Рабінович П . М. Основи загальної теорії права та держави: [навч. посіб.] К.: Атіка.   176 с.
  11. Ребезюк В. М. Сучасний механізм судового захисту прав, свобод і законних інтересів людини — гарантія забезпечення законності. Південноукраїнський правничий часопис. №3. 2018. с.11–14.
  12. Рішення Європейського суду у справах людини у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) від 30 березня 2004 р.: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1014.6679.0.
  13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 7 травня 2002 р.№ 8-рп/2002.
  14. Романюк Я. Забезпечення єдності судової практики Верховним Судом України: реформа потребує продовження. Газета українських юристів «Юридична практика» 15 березня 2013 р. с. 5–9. https://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/7864c99c46598282c2257b4c0037c014/6d8ae15d52eb146dc2257b71003f884b/$FILE/5-9_str.pdf.
  15. Романюк Я. М. Забезпечення єдності судової практики Верховним Судом України: реформа потребує продовження. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/1166672bc6dad5f4c2257b5d0030c241/$FILE/5-9_str.pdf.
  16. Тицька Я. О., Шкодовська Я. Ю. Право на судовий захист в системі прав людини: науково-теоретичний аспект у сучасному контексті.  Юридичний науковий електронний журнал. №9. 2021. с. 348–351.
  17. Шевчук С. В. Забезпечення єдності судової практики в умовах існування спеціалізованої юрисдикції. Правова доктрина України: у 5 т. / за заг. ред. О. В. Петришина. Х.: Право.    Т1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція.