PDF

УДК 343.131(477)

DOI 10.37749/2308-9636-2020-9(213)-4

М. В. Сіроткіна,

кандидат юридичних наук,

здобувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту права

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА КРИМІНАЛЬНОМУ ПЕРЕСЛІДУВАННЮ

У статті на основі чинного кримінального процесуального законодавства, наукових досліджень та судової практики досліджується інститут звільнення від кримінальної відповідальності як альтернатива кримінальному переслідуванню.

Зʼясовано, що окремі дослідники звільнення від кримінальної відповідальності відносять її до форм реалізації кримінальної відповідальності, вважають звільнення від кримінальної відповідальності інститутом кримінального права, що диференціює відповідальність; радикальним засобом диференціації кримінальної відповідальності; юридичним фактом, що припиняє кримінальне правовідношення, який звільняє особу від несприятливих правових наслідків, тощо.

Проаналізувавши позиції зарубіжних та вітчизняних науковців, можна дійти висновку, що норми, які передбачають звільнення від кримінальної відповідальності, слід вважати «альтернативою кримінальному переслідуванню».

Звільнення від кримінальної відповідальності передбачається в кримінальному законі у звʼязку з тим, що в деяких випадках немає сенсу піддавати конкретну особу кримінальній відповідальності, оскільки кримінальна відповідальність, будучи правомірною, визнається недоцільною. Держава реагує на злочинне діяння, не залишаючи його без наслідків, але реагує в іншій, «альтернативній» формі, ідучи на виправданий у таких випадках правовий компроміс.

Доведено, що в інституті звільнення від кримінальної відповідальності реалізується прагнення держави ефективно і раціонально вести боротьбу зі злочинністю без застосування покарання і взагалі без постановлення судом обвинувального вироку. В цьому інституті одночасно реалізуються принципи економії кримінальної репресії, гуманізму та індивідуалізації відповідальності. Таким чином, законодавець у відповідних нормах КПК та КК передбачив альтернативу кримінальному переслідуванню, в якій у певних випадках закладено компроміс – особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона: після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 45 КК); примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 46 КК); при передачі її на поруки колективу підприємства, установи чи організації протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (ст. 47 КК).

Ключові слова: альтернатива, відповідальність, звільнення, компроміс, покарання.

 

Список використаної літератури

  1. Альтернативні способи вирішення спорів у кримінальному провадженні / [Волкотруб С. Г., Крушинський С. А., Луцик В. В. та ін.]; під ред. У. Гелльманна, В. В. Луцика. Хмельницький: Хмельн. ун-т управління та права, 2015. 204 с.
  2. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: монографія. Київ: Атіка, 2004. С. 34–35; Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2013. № 1 (1). С. 185–207.
  3. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве. СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. 544 с.
  4. Грошевой Ю. М. Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие: монография. Харьков: Изд-во при ХГУ ИО «Вища школа», 1986. 185 с.
  5. Ковітіді О. Ф. Звільнення від кримінальної відповідальності за нормами Загальної частини КК України: навч. посіб. Сімферополь: ВД «Квадранал», 2005. 224 с.
  6. Козак О. С. Ефективність звільнення від кримінальної відповідальності в Україні: монография / за ред. О. М. Бандурки. Київ: Освіта України, 2009. 204 с.
  7. Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 5 квітня 2001 р. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
  8. Марцев А. И. Вопросы совершенствования норм о преступлении. Советское государство и право. 1988. № 11. С. 86.
  9. Матишевський П. С. Кримінальне право України: загальна частина: підручник. Київ: А.С.К., 2001. 352 с.
  10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. 4-те вид., перероб. та допов. / відп. ред. С. С. Яценко. Київ: А.С.К., 2005. 848 с.
  11. Сахнюк С. В. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності. Часопис Київського ун-ту права. 2015. № 4. С. 279–284.
  12. Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания: моногр. Київ: Наукова думка, 1987. 184 с.
  13.  Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.1996 № 63-ФЗ. (ред.   от 31.07.2020). URL: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_ 10699.
  14. Усатий Г. О. Концепція компромісу у кримінально-правовій політиці України. Наукові записки НаУКМА. 1999. Т. 9 (2): Спец. випуск. С. 239–240.
  15. Филимонов В. Понятие деяния, содержащего признаки преступления. Советская юстиция. 1983. № 23. С. 22.
  16. Хряпінський П. В. Звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному праві України / зб. наук. праць Ірпінської фін.-юрид. акад. (економіка, право). Вип. 2. 2013. С. 141–148.
  17. Шкелебей В. А. Компромісний спосіб вирішення кримінально-правового конфлікту. Наук. вісник Нац. ун-ту ДПС України (економіка, право). 2013. № 4(63). С. 168–