PDF

УДК: 378.046-021.68:37.014.6

DOI 10.37749/2308-9636-2021-7(223)-3

О. В. Соснін,

доктор політичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України,

Інститут держави і права імені В. М. Корецького

Національної академії наук України

А. Кононець,

студентка НТУ України

«Київський політехнічний інститут

імені Ігоря Сікорського»

 

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ ДЕРЖАВИ

Нечуваним тріумфом людства в минулому столітті стало те, що в процесі розвитку науки і техніки найбільш вразливо «вибухнули» інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), і ми на новому світоглядному рівні осягнули значення інформації та фахової обізнаності громадян в якості ресурсу модернізації й розвитку країн. Під впливом ІКТ в ХХ ст. бурхливо почала розвиватися комунікація в науці, освіті, промисловості, економіці, медичній та військовій справі тощо. Масиви і якість змістовної інформації, які було накопичено століттями, і в різних країнах це робилося по-різному, в ХХ ст. вперше почали інтенсивно інтегруватися в систему світових знань, закладаючи підґрунтя для формування глобальної системи обміну інформацією та людської комунікації. Координати можливостей сучасних технічних засобів, які утворюють інформаційно-комунікаційні мережі й системи, за останні тридцять років суттєво розширили світ, радикально змінили уявлення про інформаційно-комунікаційну діяльність, а її цифровізація взагалі, підвищуючи вимоги до неї, інтернаціоналізувала й уніфікувала стандарти, переводячи людський розвиток на новий щабель.

Радикально змінилися й вимоги до освіти та фахової підготовки людей, які працюють в інформаційно-комунікаційній сфері. Все це ми бачимо на прикладах інтеграції новітніх ІКТ у сукупність всіх інформаційно-комунікаційних, політико-правових, науково-освітніх і фінансово-економічних процесів, які, в свою чергу, стрімко змінюють людське суспільство в гармонічній єдності всіх їх елементів, інтегруючи потенціал людства та підсилюючи могутність впливу на нашу свідомість глобального інформаційно-комунікаційного простору (ІКП). Світова спільнота ставить перед кожною державою виключно складні питання щодо проведення відповідної інформаційно-комунікаційної політики з метою адаптації своїх громадян до умов життя в новій інформаційно-комунікаційній реальності, вимагаючи законодавчо формувати нове бачення прав та обов’язків людини щодо задоволення інформаційно-комунікаційних потреб у суспільстві і, таким чином, готувати своїх громадян до життя в нових реаліях світу, життєдіяльність якого засновано на використанні інформації в якості головного ресурсу розвитку.

Ключові слова: інформація, інформатизація, комунікація, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-комунікаційна безпека, інформаційно-комунікаційна діяльність, інформаційно-комунікаційний простір, інформаційно-комунікаційне законодавство.

Список використаної літератури

  1. Національна безпека і світоглядні та теоретико-методологічні засади: монографія. / за заг. ред.. О. П. Дзьобаня. Харків. Право, 2021. 776 с.
  2. Інформаційна безпека. Підручник / В. В. Остроухов, М. М. Присяжнюк, О. І. Фармагей, М. М. Чеховська та ін.; за ред. В. В. Остроухова. К.: Видавництво Ліра-К, 2021. 412 с.
  3. Бачило И. Л. Государство и право ХХІ в. Реальное и виртуальное. М.: Юрид. изд-во «Юркомпани», 2012. 277 с.
  4. Соснін О. В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України: монографія. Київ: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. 572 с.