Михайло Кравченко, доктор юридичних наук, старший дослідник, професор кафедри теоретичної юриспруденції
МОРАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРИНЦИПИ ДОБРОЧЕСНОСТІ
ТА ДОБРОСОВІСНОСТІ: ГЕНЕЗА ТА ПАРАДИГМА СУЧАСНОЇ РЕЦЕПЦІЇ
Рецензія на монографію Ф. П. Шульженка, І. М. Шаркової, О. О. Гайдуліна
Правова спадщина Стародавнього Риму є тим фундаментом, на якому сформувалися насамперед романська та германська правові традиції. Тому не випадковим є те, що будь-які фундаментальні дослідження європейських вчених-правників починаються саме із ґрунтовного аналізу правової спадщини Стародавнього Риму.
З огляду на це, визначається безумовна актуальність, а також теоретична та практична цінність рецензованої монографії, яка присвячена аналізу генези та парадигми сучасної рецепції двох морально-правових принципів, а саме доброчесності та добросовісності.
Безсумнівно, досліджувана проблематика також важлива для України. Адже рецепція цих концепцій у сучасне право має стати ідейною основою системної європеїзації права України через звернення до історичних витоків добра і справедливості.
Аналіз тексту монографії дає змогу констатувати те, що авторами логічно та послідовно аналізується та розкривається: теоретико-методологічні та джерелознавчі засади дослідження доброчесності та добросовісності в європейській культурно-правовій традиції; синкретична єдність морально-правових приписів у первісну епоху та на ранньому етапі історії Стародавнього Риму; антична концепція доброчесності (integritas) у контексті синтезу моралі і права; формування, розквіт та занепад концепції добросовісності (bona fides) у класичну та посткласичну добу римського приватного права; історична доля європейських концептів доброчесності та добросовісності.
Вдало та влучно визначений об’єкт монографічного дослідження, яким є історичний процес виникнення і розвитку юриспруденції в Стародавньому Римі та її базових морально-правових цінностей – доброчесності та добросовісності з огляду на їх рецепцію в сучасні правові системи, а також предмет монографії, яким є нормативні акти та доктрина римського права, що визначали морально-правовий зміст принципів доброчесності та добросовісності, а також акти їх рецепції в сучасне право України та право Європейського Союзу.
Вказані об’єкт та предмет дослідження обумовили мету, якою обрано соціокультурну реконструкцію концепцій доброчесності та добросовісності у Стародавньому Римі для подальшого і більш повного розгортання їх системної рецепції в європейських країнах та Україні на основі новітньої загальноєвропейської парадигми права, а також відповідні завдання монографічного дослідження.
Для реалізації досягнення вказаної мети дослідження в першому розділі монографії проаналізовано правову природу, сутність та терміносистему доброчесності та добросовісності у загальній теорії права.
А зокрема: природу доброчесності та добросовісності крізь призму дихотомії публічного та приватного права, теоретико-правову сутність сучасних концептів доброчесності та добросовісності, ідейний зміст загальних засад права на прикладі порівняння добросовісності зі справедливістю та розумністю, доброчесність та добросовісність у терміносистемі базових морально-правових понять у європейській традиції права…