PDF

УДК: 378.046-021.68:37.014.6

DOI 10.37749/2308-9636-2020-1(205)-2

О. В. Соснін,

доктор політичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України,

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького

Національної академії наук України

 

ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДЯНИНА ЯК ДЖЕРЕЛО УТВОРЕННЯ НОВОЇ ІНТЕГРОВАНОЇ НАУКИ ПРО КОМУНІКАЦІЮ

Усю сукупність політико-правових, науково-освітніх і економічних відносин у суспільстві й державі поглинає в собі її інформаційно-комунікаційний простір. Сьогодні відбувається інтерпретація всіх понять різних наук, які вивчають матеріальний і віртуальний світ. У цьому процесі політична наука як соціальна не може стояти осторонь. Вона одночасно диференціює й інтегрує проблеми, які утворюють її структурний зміст. На сьогодні політичну науку цікавить, як відбувається концептуалізація ідей організації глобального інформаційно-комунікаційного простору — сфер генерації, інтерпретації і споживання інформації, питання взаємодії інформаційних діячів, які в науці, освіті, економічній або політичній діяльності використовують єдине інформаційно-комунікаційне середовище.

Світ цифрових технологій, у який входить людство, – це не тільки новий логічний етап розвитку технологічної сфери людства, а перехід існуючої політико-правової і соціально-політичної систем до нового виміру реальності. Поки ще не існує загальноприйнятих і гармонізованих визначень і правових дефініцій, однак імплементація цифрових технологій покликана здійснити системні та цілеспрямовані дії в реалізації державної політики у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), збільшити кількість та якість надання послуг, а також активізувати процеси входження України в європейський простір. Цифрові технології вже стрімко захоплюють плацдарми для наступу в усіх сферах життя суспільства, а цифровізація (англ. digitalization) стає трендом сучасного розвитку, однак вона вимагатиме дедалі більш поглибленої роботи щодо розробки все нових ефективних способів правового регулювання різноманітних інформаційно-комунікаційних відносин, а також ефективного організаційно-правового забезпечення інформатизації держави.

Аналіз глобальних тенденцій розвитку людства в XXI ст. дозволяє стверджувати, що подальший розвиток держав буде відбуватися за умов величезних технологічних і психоемоційних викликів і ризиків, пов’язаний із цифровою нерівністю громадян, однак і за таких умов уже сьогодні відбувається становлення суспільств, їх політики, військової справи і, безумовно, науки й освіти. Ризики стають фундаментом принципово нової економіки (knowledge-based economy), основою конкурентоспроможності країн, де створюються нові проривні технології надвисокого рівня (high-tech) на основі оцифрованої інформації.

Ключові слова: інформація, інформатизація, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-комунікаційна безпека, інформаційно-комунікаційна діяльність, інформаційний простір, інформаційна війна, гуманітарні науки, наукова та освітня політика, інформаційне законодавство.

 

Список використаної літератури

  1. Карр Н. Блеск и нищета информационных технологий. Почему ИТ не являются конкурентным преимуществом. Секрет фирмы. 2005. 176 с.
  2. Питерс Т., Барлетта М. Тренды. СПб.: Изд-во Стокгольмской школы экономики в Санкт-Петербурге, 2006. 160 с.
  3. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках совершенства: уроки самых успешных компаний Америки. Альпина Диджитал, 2011.
  4. Гейтс Б. Дорога в будущее. М.: Русская редакция, 1996. 312 с.
  5. Бард Я., Содерквист Ж. Шкратия. Netoкратия.   Новая правящая элита и жизнь после капитализма. СПб.: Изд-во Стокгольмской школы экономики в Санкт-Петербурге, 2004. 252 с.
  6. Клейн Н. NO LOGO: Люди против брендов. М.: Добрая книга, 2003. 624 с.
  7. Нордстрем К., Риддерстрале. Караоке-капитализм. Менеджмент для человечества. СПб.: Изд-во Стокгольмской школы экономики в Санкт-Петербурге, 2004. 226 с.
  8. Бек У. Что такое глобализация? М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.
  9. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Изд-во ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
  10. Цвейг, С. Мария Стюарт. Звёздные часы человечества. Новеллы и легенды. М., НФ «Пушкинская библиотека», «Аст», 2007 г. С. 307–
  11. Соснін О. В., Гордієнко С. Г. Окремі елементи розробки нової інституціональної матриці розвитку України. Загальнонаціональний правовий тижневик «Юридичний вісник України № 37 (1262) 13–19 вересня 2019 року. С. 12–13; № 38 (1263) 20–26 вересня 2019 року. С. 10–11.
  12. Про інформацію: Закон України № 2657–XII від 2 жовтня 1992 року, чинний, поточна редакція від 21.12.2019.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (Дата звернення: 14.01. 2020).
  13. Тоффлер А. Третья волна. М.: АСТ, 2010. 784 с.