PDF

УДК 347 963: 659.3

DOI 10.37749/2308-9636-2021-4(220)-4

В. Г. Клочков,

кандидат юридичних наук,

докторант Національного транспортного університету,

старший радник юстиції, прокурор відділу

Головного слідчого управління Генеральної прокуратури

 

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОЦЕСУАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО ПРОКУРОРОМ ДОСУДОВИМ РОЗСЛІДУВАННЯМ

У статті досліджується проблема законодавчого забезпечення діяльності процесуального керівника — прокурора та керівника прокуратури щодо кримінального провадження у досудовому розслідуванні.

Обґрунтовано, що доповнена конституційна норма про організацію і процесуальне керівництво прокуратурою досудовим розслідуванням є однією з важливих функцій. Але в деяких законах не повністю вказаний зміст цієї конституційної норми. Це призвело до їх різного тлумачення серед учених та працівників правоохоронних органів, а також у правозастосовній практиці.

Стверджується, що в ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» функція нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, є ширшою за нагляд у формі процесуального керівництва.

Звернуто увагу, що прокурор повинен виконувати завдання кримінального провадження про охорону прав, свобод та законних інтересів, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

У Кримінально-процесуальному кодексі не вказано сутності поняття «організація», а тому незрозуміло, в чому сутність організаційної діяльності прокуратури у цьому напрямку. У зв’язку з цим, на основі аналізу норм КПК досліджені форми організації цієї діяльності.

Визначено терміни «процесуальне керівництво» та «процесуальний керівник», а тому запропоновано внести доповнення до ст. 3 КПК.

Важливим є те, що прокурор та слідчий, керівник органу досудового розслідування повинні виконувати вимоги ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу, яка передбачає вчинення особою діяння, яке містить 4 елемента складу злочину. Визначено критерії неефективності прокурорського нагляду у цьому напрямку. Стверджується, що взаємодія діяльності прокурора зі слідчим має важливе значення у вирішенні завдань кримінального провадження. Зроблено висновок, що необхідне чітке розмежування повноважень вищевказаних прокурорських посад. Запропоновано внесення певних змін до законів, які повинні повністю відповідати вказаній конституційній нормі. Пропонується мінімізувати необґрунтовані факти при повідомленні про підозру, що буде забезпечувати право людини не бути притягнутою до кримінальної відповідальності.

У статті наголошується, що процедури повідомлення про підозру та висунення обвинувачення без допитів у вчиненні злочину поєднують різні правові системи, що є не зовсім правильним.

Ключові слова: прокурор, керівник прокуратури, процесуальне керівництво, слідчий, організація розслідування злочинів, повідомлення про підозру.

 

Список використаної літератури

  1. Юрчишин В. М. Прокурор як процесуальний керівник досудового розслідування // Адвокат. 2012. № 7. С. 26–30.
  2. Комарчук В. П. Процесуальне керівництво прокурора як гарантія дотримання законності при досудовому розслідуванні // Проблеми реформування прокуратури: матер. всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 15 квіт. 2016) редкол.: Л. М. Москвич (голова), А. В. Лапкін, І. В. Юревич та ін. Т. 1. Харків: Право, 2016. С. 84—88.
  3. Сакал В. М. Місце та роль прокурора – процесуального керівника в організації досудового розслідування // Науковий вісник національної академії внутрішніх справ. 2015. № 2. С. 41–51.
  4. Бабкова В. С. Проблеми здійснення прокурором наглядових повноважень у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування // Вісник Нац. Академії прокуратури України. 2012. № 3. 71–73.
  5. Шульган І. І. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як окрема функція прокуратури // Національний університет «Львівська політехніка. Серія «Юридичні науки». 2016. № 837. 516—520.
  6. Клочков В. Г. Взаємодія Генеральної прокуратури України з вищими органами державної влади щодо охорони прав і свобод громадян // Міліція. 2009. № 4. С. 23.
  7. Клочков В. Г. Взаємодія Генеральної прокуратури України з вищими органами державної влади щодо охорони прав і свобод громадян // Вісник прокуратури. 2011. № 5. С. 33–39.
  8. Клочков В. Г. Форми взаємодії Генеральної прокуратури із засобами масової інформації // Юридична Україна. 2020. № 8. С. 60–66.
  9. Клочков В. Г. Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю обрання та продовження строків тримання під вартою / навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. 64 с.
  10. Клочков В. Г. Про вдосконалення процедури обчислення строків тримання під вартою // Право України. 1999. № 1. С. 66–67.
  11. Клочков В. Г. Судья должен продлевать срок содержания под стражей // Прокурорская и следственная практика. М., 1997. № 2. С. 112–114.