PDF

УДК 340.13

DOI 10.37749/2308-9636-2021-7(223)-1

Ф. П. Шульженко,

доктор політичних наук,

професор, завідувач кафедри теорії та історії права

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

 

В. І. Риндюк,

кандидат юридичних наук, доцент,

професор кафедри теорії та історії права

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ КОНЦЕПТ

У статті зазначається, що для забезпечення якості законодавства важливе значення має як офіційний нормотворчий процес, так і належний рівень його наукового та організаційно-правового забезпечення. Відповідно, від безпосередньої нормотворчої діяльності слід відрізняти діяльність з управління нормотворчістю, дослідженню якої  не приділяється належної уваги. Найважливішими умовами ефективного управління нормотворчістю є планування цієї діяльності на основі Концепції розвитку національного законодавства — доктринального офіційного юридичного обов’язкового документа, а також дотримання принципів науковості, демократизму, гласності, врахування громадської думки при прийнятті нормативно-правових актів, які впливають на їх якість. Важливим також є унормування процедур лобіювання легітимних інтересів інститутів громадянського суспільства, бізнесових структур різного рівня тощо. Підвищенню якості законодавства сприятиме також уточнення повноважень парламентських комітетів, міністерств, чітке визначення організаційно-правових форм їх співпраці при прийнятті законодавчих актів.

Ключові слова: якість законодавства, управління нормотворчою діяльністю, концепція розвитку законодавства, принципи правотворчості, лобіювання процесу прийняття нормативно-правових актів.

 

Список використаної літератури

  1. Oніщенко Н. М. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток. Віче. 2007. № 12. С. 3—7.
  2. Червонюк В. И. Качество закона: современная концепция и проблемы демократизации. Юридическая техника. 2014. № 8. С. 488—503.
  3. Богачова О. В. Законотворчий процес в Україні: проблеми вдосконалення / дис. … канд. юрид. наук; Інститут законодавства Верховної Ради України. Київ, 2006. 233 с.
  4. Чалих С. Г. Вектори діяльності апарату Верховної Ради України. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 2 (41). С. 129—135.
  5. Ющик О. І. Теоретичні основи законодавчого процесу: монографія. Київ: Парламентське вид-во, 2004. 519 с.
  6. Литвиненко І. Л. До питання вдосконалення законотворчого процесу в Україні. Університетські наукові записки. 2016. № 59. С. 246—256.
  7. Ющик О. І. Демократія і народовладдя в Україні як предмет юридичної доктрини. Юридичний журнал «Право України». 2019. № 10. С 25—39.
  8. Ющик О. І. Криза влади чи влада кризи? Голос України. 1 грудня 2020 р. URL: http://www.golos.com.ua/article/339049.
  9. Солонина Є. «Антиколомойський» закон ухвалено: це перемога чи ні? 13 травня 2020 р. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30610074.html.
  10. Величко Р. Як нардепи використовують законопроєкти задля піару та тролінгу. 6 вересня 2021 р. URL: https://zn.ua/ukr/internal/jak-nardepi-vikoristovujut-zakonoprojekti-zadlja-piaru-ta-trolinhu.html.
  11. Офіційний вебпортал Верховної Ради України. URL: https://iportal.rada.gov.ua/.
  12. Одарченко К. Засилля правок до законопроєктів: як боротися із законодавчим спамом? 15 квітня 2020 р. URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/04/15/kolonka/ekateryna-odarchenko/polityka/zasyllya-pravok-zakonoproektiv-yak-borotysya-zakonodavchym-spamom.
  13. Кривецький О. Закон «Про лобізм» – удар по корупції в Україні. Центр дослідження соціальних комунікацій НБУВ. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2545:zakon-pro-lobizm&catid=8&Itemid=350.
  14. Бризіцький М. Чи потрібен Україні закон про лобіювання й чи знайдуться охочі його виконувати. Закон і Бізнес. 06.02–12.02.2016. Вип. 6 (1252). URL: https://zib.com.ua/ua/121488-chi_potriben_ukraini_zakon_pro_lobiyuvannya_y_chi_znaydutsya.html.